Надмірна пітливість – Причини, симптоми та рішення

Кожна людина пітніє, тому що потовиділення — цілком нормальна функція організму. Однак воно може завдавати дискомфорту і психологічних неприємностей, а інтенсивне та неконтрольоване потовиділенння здатне серйозно ускладнити життя. Тому такий стан, який називається гіпергідрозом. не повинен ставати тягарем. Дізнайтесь більше про різні види надмірної пітливості.

Потовиділення — це природна функція організму. Всі потіють, коли стоїть спекотна погода або під час фізичної активності, такої як заняття спортом: Солона, прозора рідина (99% води, 1 % солі) виробляється та виводиться через протоки екзокринних потових залоз, виконуючи тим самим важливу фізичну функцію охолодження тіла.

Крім того, пітливість може підвищитись у випадку емоційного стресу або нервового напруження: крім еккринових потових залоз активуються так звані апокринові потові залози, які продукують порівняно невелику кількість поту різного складу, багатого на протеїни та ліпіди. Бактерії на шкірі переробляють апокриновий піт, що призводить до небажаного запаху тіла.

Більшість людей також зазнавали надмірного і непередбачуваного потовиділення, наприклад, після тренування, у спеку й т.д. У таких ситуаціях тіло виробляє і виділяє більшу кількість вологи. Якщо ж це відбувається навіть за умов, які зазвичай не викликають пітливості (тобто при помірній температурі або коли тіло знаходиться в спокої), такий стан називається гіпергідрозом. Люди з гіпергідрозом можуть інтенсивно пітніти, й може виявитись, що навіть зміна зовнішнього середовища, наприклад, перебування на сонці, цьому не зарадить. Потові залози таких людей гіперактивні.

У Вас виникають великі вологі плям під пахвами, піт крапає з Вашого обличчя, і/або ваші шкарпетки стають вологими під час тренування або спекотної погоди

Нормальні антиперспіранти не захищають Вас від пітливості у достатній мірі

Ви відчуваєте поліпшення ситуації після використання антиперспіранту, призначеного для запобігання надімірній пітливості

Зміни у способі Вашого життя зменшують потовиділення

Ви пітнієте значно більше, ніж більшість людей

У Вас трапляється як мінімум один випадок надмірного потовиділення на тиждень

У Вашій родині траплялись випадки гіпергідрозу

Ви підозрюєте, що маєте якесь захворювання, що провокує пітливість

Надмірна пітливість може проявлятись від помірного до інтенсивного утворення крапель, що призводить до великих вологих плям на одязі, вологих ніг та взуття з поганим запахом, липких і мокрих рук.

"Близько 1% населення надмірно пітніє без видимих причин."

Термін гіпергідроз використовується, коли підвищена пітливість виходить за межі звичайного рівня. Є два основних типи.

• Якщо підвищена пітливість відчувається на деяких частинах тіла, таких як руки, ноги, частини обличчя або під пахвами, це називається первинним (ідіопатичним) або локальним гіпергідрозом.
• Незважаючи на те, що надмірна пітливість не вважається хворобою, вона  може бути симптомом іншого захворювання. Іноді навіть досить серйозного. У такому випадку її називають вторинним гіпергідрозом, а це означає, що підвищене потовиділення є побічним ефектом іншого захворювання або має гормональні причини (наприклад, вагітність або менопауза).

Люди, що страждають від первинного чи вторинного гіпергідрозу, можуть відчути ніяковість, тривогу, іноді навіть виснаження. Таким чином, сильне потовиділення може мати серйозні психологічні наслідки, такі як депресія та тривога, викликані стурбованістю щодо реакції інших людей.

Не існує встановленого спосібу оцінювання надмірного потовиділення в одиницях "кількості поту". Тим не менш, якщо сильне потовиділення заважає у повсякденному житті та нормальній діяльності, це може бути гіпергідроз.

Розглянемо спосіб, що може допомогти діагностувати гіпергідроз:

Первинний гіпергідроз, швидше за все, проявляється, коли надмірне потовиділення спостерігається більше шести місяців. Це переважно відбувається у пахвових западинах, на долонях, підошвах або черепно-лицевих ділянках. Цей процес досить симетричний, не трапляється уночі й у більшості випадків відбувається принаймні раз на тиждень. Гіпергідроз обумовлений генетично і проявляється у віці до 25 років.

У випадку первинного, або локального гіпергідрозу (коли потерпають тільки певні частини тіла), ділянками ризику є:

• пахви (пахвовий гіпергідроз)
• спина
• долоні (гіпергідроз долонь)
• обличчя (гіпергідроз обличчя)
• підошви ніг
• груди
• задня частина колін

Один або кілька випадків надмірного потовиділення на тиждень є нормою для більшості з тих, хто страждає на первинний або локальний гіпергідроз (але не уві сні).

Для тих, хто страждає на вторинний гіпергідроз (коли такий стан має визначену причину), частота пітливості залежить від розвитку захворювання, що її спричинила.

Боротьба зі спалахами надмірної пітливості може погіршити якість повсякденного життя:

Часте приймання душу або переодягання протягом одного дня вимагає багато часу, небажання зняти куртку або почуття незручності при потисанні рук, наприклад, може призвести до ніяковості на людях, зникає бажання відвідувати спортивні заходи. Це може впливати навіть на професійну діяльність (наприклад, утримання інструментів або використання клавіатури може стати проблематичним у випадку локального гіпергідрозу на руках). Результатом може стати соціальна самоізоляція людей, які страждають на гіпергідроз.

Гіперактивність потових залоз (так званих еккринових залоз), вочевидь, є основною причиною гіпергідрозу.

Дослідження показали, що у випадках первинного або локального гіпергідрозу частина мозку, яка регулює процес потовиділення, генерує сигнали для еккринових залоз навіть тоді, коли немає особливої необхідності в охолодженні тіла. Ця дисфункція вегетативної нервової системи може призвести до потовиділення, яке виникає без жодної видимої причини, і завдавати людині неприємностей.

Первинний або локальний гіпергідроз вважається генетичним: спостерігається тендеція до успадкування (родинний анамнез присутній у від 30 до 50% людей). Часто родичі на даний момент або раніше страждали на локальний гіпергідроз. Він виникає у цілком здорових людей в період статевого дозрівання і зазвичай досягає піку на другому або третьому десятиріччі життя.

Причини вторинного гіпергідрозу інакші.
Серед них можуть бути:

• Вагітність
• Менопауза
• Тривога
• Зловживання психоактивними речовинами та алкоголем
• Серцево-судинні захворювання
• Діабет
• Дихальна недостатність
• Ожиріння
• Подагра
• Підвищена активність щитовидної залози (гіпертиреоз)
• Вживання деяких ліків
• Пошкодження периферичного нерва
• Хвороба Паркінсона

Дуже важливо, щоб будь-який випадок вторинного гіпергідрозу був оглянутий лікарем для правильної діагностики його причин.

Навіть якщо причини гіпергідрозу закладені генетично, існують чинники, які можуть спричинити спалах пітливості. Так само, як і у випадку з приступом тимчасового надмірного потовиділення, вони можуть бути викликані тривогою або переживанням у конкретній ситуації, зустрічі або події.

Зміни у способі життя, зміни загального стану здоров'я або ваги тіла, алкоголь, ліки або вживання наркотиків також може викликати спалахи надмірного потовиділення, так само, як і зміни клімату або температури.

Якщо гіпергідроз викликаний інфекцією, хворобою або гормональними змінами, — це вторинний гіпергідроз, і чинником його появи є сама причина. У таких випадках необхідно проконсультуватися з лікарем. Невеликі зміни у способі життя можуть допомогти, якщо пітливість є тимчасовою

Не існує засобу, який зупиняє будь-яку форму пітливості. Зрештою, це важлива функція тіла. Тим не менше, люди, які страждають від гіпергідрозу, можуть вибрати один із способів позбутися тривожних симптомів гіпергідрозу. Деяких із них — навіть надовго.

Доступний широкий спектр хірургічних та нехірургічних методів, які відрізняються вартістю, побічними ефектами і тривалістю дії. Більшість із них діють на нерви, що стимулюють роботу потових залоз.

Ефективне лікування може призвести до значного покращення в житті пацієнтів за умови, що діагностика і лікування були проведені обачно.

Використовувані засоби теж повинні бути узгоджені з лікарем.

Антитранспіранти (які ще називають антиперспірантами) особливо ефективні при зменшенні надмірного потовиділення в пахвових западинах завдяки дії свого основного інгредієнта (на основі солей алюмінію) і зазвичай є першим засобом, який рекомендується дерматологами, оскільки це швидше "косметичний" і неінвазивний спосіб тримати потовиділення в нормі.

В якості активних речовин антитранспіранти містять солі алюмінію, такі як алюмінію хлоргідрат (AХГ) або алюмінію хлорид (АХ). Вони діють на еккринові та апокринові потові залози, частково і оборотно забиваючи протоки потових залоз, зменшуючи таким чином кількість поту, який ними виділяється. Таке закупорювання нешкідливе. Так як виділяється менше поту, спостерігається менше зволоження і помітно менше запаху. Антитранспіранти доступні у вигляді спреїв або кулькових дезодорантів і навіть у невеликих кількостях можуть значно зменшити потовиділення.

У випадках надмірного потовиділення ми радимо спробувати наступні процедури:

Використовуйте кульковий дезодорант-антиперспірант Eucerin 48 годин захисту увечері перед сном та вранці. Використання кулькового дезодоранут-антиперспіранту Eucerin 48 годин захисту  увечері дозволяє активним компонентам створити пробку в потових залозах. Вони не вимиваються під душем і триматимуться принаймні протягом двох днів. Тому ефект продукту підвищується при збільшенні частоти використання.

Якщо ефект не достатній для Ваших індивідуальних потреб, ми пропонуємо вам спробувати інтенсивний антиперспірант-спрей Eucerin 72 години захисту що діє з максимальною ефективністю проти сильного потовиділення і запаху. Будь ласка, переконайтеся, що Ви повністю прочитали інструкцію, та уважно дотримуйтесь рекомендацій із застосування, і не використовувати його щодня протягом більш тривалого періоду, ніж дозволено, щоб уникнути подразнення.

• Ботулінічний токсин типу А
  (Широко відомий під торговою маркою Ботокс) Особливо корисний для тих, хто страждає від пахвової пітливості, і вважається одним із кращих на сьогоднішній день протестованих засобів, що вводиться ін'єкціями нейротоксичної речовини і допомагає запобігти сильній пітливості під пахвами: нервові шляхи, завдяки яким відбувається стимуляція потових залоз, блокуються, і виділення поту припиняється.
• Іонофорез (Електричне лікування)
  За допомогою цього методу шкіра насичується іонами електричним струмом. Іони діятимуть на потові залози, тимчасово "перемикаючи" їх. Іонофорез підходить для лікування локального гіпергідрозу на руках і ногах. У важких випадках можна застосувати навіть хірургічні процедури на щитовидній залозі. Процедури (в основному, виконані за допомогою лазера або операційно) спрямовані на усунення нервового шляху стимуляції потовиділення. Рекомендується для пацієнтів, які страждають на важкий локальний гіпергідроз на руках, під пахвами або на обличчі.
• Ліки з так званими антихолінергічними препаратами
  При цьому системному методі лікування запобігти стимуляції потових залоз допомагають нейротрансмітерні блоки. Однак, ці препарати переважно використовуються для лікування вторинного гіпергідрозу і мають серйозні побічні ефекти.

Симптоми надмірної пітливості можуть бути зменшені шляхом змін у способі життя, таких як:

• уникати гострої їжі, алкоголю та кави
• уникати перебування на сонці
• носити одяг з натуральних волокон, таких як бавовна
• вибирати світлий або дуже темний одяг, який буде приховувати ознаки пітливості
• Пахвові прокладки — теж непоганий варіант. Вони поглинатимуть піт і захищатимуть одяг